Лилия Колеснік - НАС БАЧИТЬ СВІТ: 5 ОСТАННІХ ПЕРЕМОГ УКРАЇНИ - 2014. - 4 Июля 2014 - Блог НАТАЛИИ

4 июля 2014г.

Скільки потрібно часу, щоби змінити імідж цілої країни? А всієї нації? Навряд чи бренд-технологи дали б точну відповідь. А проте, нам, українцям, вдалося це зробити. Кілька місяців - і весь світ уже запам’ятав, що ми - не частина Росії, що “Слава Україні!” - це слова, якими вітатимуться з українцями років за 10 в Техасі;), а самі ми більше ніколи не ніяковітимемо, розповідаючи за кордоном хто ми і звідки приїхали.

В якийсь момент стало круто бути українцем, а асоціація з українським народом в іноземців дещо змінилася з “сала-горілки-Чорнобиля” на “сміливість-свободу-патріотизм”. І поки тренд “Єдність України” - на піку світової популярності, українці впевнено завойовують позиції у мистецькій царині: у фільмах, музиці, літературі, візуальному мистецтві чи рекламі. Пропонуємо до вашої уваги підбірку 5 останніх мистецьких перемог України у світі.

Кіноперемога

"Тиждень критики" Каннського кінофестивалю; Міжнародний кінофестиваль “Дзеркало”

"Ви знаєте, що в Каннах Україну знають за прізвищами режисерів?"

Мирослав Слабошпицький

Стрічку “Плем'я” українського режисера Мирослава Слабошпицького нещодавно відзначили одразу на двох престижних міжнародних конкурсах. У травні цей фільм “без діалогу і субтитрів” завоював три призи в рамках конкурсної програми "Тиждень критики" Каннського кінофестивалю: Гран-прі Nespresso, премію "Одкровення" та грант від фундації Gan, ставши беззаперечним фаворитом серед каннських критиків.

Далі на Міжнародному кінофестивалі “Дзеркало” ім. Андрія Тарковського “Плем'я” здобуло головну нагороду, а російське журі фестивалю подякувало режисеру за "відкриття нового континенту в кінематографі".

Официальный трейлер фильма "ПЛЕМЯ"

Сам Слабошпицький в інтерв'ю для UA Modna TV на запитання про “Плем'я”, в якому знялися непрофесійні глухонімі актори, розповів: “Мені дуже хотілося зняти фільм, експеримент, в якому люди би спілкувались, як в глухому кіно, за допомогою пантоміми... Коли ти дивишся, як вони спілкуються між собою руками, цією мовою знаків, це просто зачаровує. І я був під цим враженням і подумав зробити фільм, в якому є певна історія, в якому є фабула, є люди, які просто говорять українською мовою, російською чи німецькою – будь-якою мовою жестів. І мені здається, що це питання мистецтва і пластики...”

Фотоперемога

Французький фотоконкурс “Ville de Perpignan - Rémi Ochlik”

Максим Дондюк, український фотограф-документаліст, який у буремні для України зимові дні перебував на Майдані та фіксував на камеру моторошні кадри революції, несподівано для себе виграв журналістську премію на французькому конкурсі.

Подав роботи Максима на конкурс молодих фотографів головний редактор “Парі Матч” - Джером Хаффер, і саме фото з київського Майдану принесли українцю перемогу. Цікава деталь: конкурс цей названий на честь французького репортера Ремі Ошліка, який загинув під час обстрілу повстанцями сирійського міста Хомс у 2012 році.

Раніше Максим уже прославив Україну своїми фотографіями, здобувши гран-прі національної премії РФ "Лучший фотограф", нагороду Healthy World Photo Competition, "Премію досконалості" Picture of the Year International (POYi)-2012 та немало інших.

Візуальний стиль

Перемога - шорт-лист “Канські леви 2014”

Небагато українських агенцій можуть похвалитися не те що перемогою, а хоча б зарахуванням до шорт-листа (“попереднього відбору кращих з кращих”) найвідомішого рекламного фестивалю “Канські Леви”. Якщо мені не зраджує пам’ять, ще жодна українська агенція не здобула “Канського Лева”, хоча в різні роки декілька українських проектів таки потрапили у шорт-листи різних категорій - зокрема, проект “Ті, що співають у душі” агентства ISD GROUP у 2013 році, категорія Cyber Lions, а також ролик “Surprise” Ogilvy & Mather Ukraine 2011 року у категорії Cannes Film Lions).

Цього року відзначилось столичне діджитал-агентство Aimbulance з проектом “Новий візуальний стиль Івано-Франківська”. Aimbulance довірили розробити візуальний стиль для міста івано-франківські підприємці, громадські діячі, митці та інші небайдужі жителі міста. В основу концепції айдентики креатори поклали символ міської Ратуші та елементи української вишивки. Проект візуального стилю, який отримав доволі суперечливі відгуки серед жителів Івано-Франківська та просто любителів оцінювати дизайн-роботи, хоч і не здобув головної нагороди в Каннах, та все ж був зарахований до шорт-листа у категорії Design Lions.

Музичні досягнення

Х-Фактор у Польщі; Міжнародний конкурс для гітари в супроводі оркестру імені Джоанни Фаллетти

Цього літа відразу двоє співвітчизників вкотре довели, що українці - винятково талановита музична нація.

Мабуть чули про українця, який у червні став переможцем польського Х-Фактору?

Так, це Артем Фурман, родом з Волині, підкорив польських глядачів своєю акустичною версією пісні “Стріляй” Океану Ельзи, здобувши найвищу нагороду на співочому шоу, аналоги якого проводять у багатьох країнах світу.

Після перемоги Артема член журі Х-Фактору Якуб Владислав Воєвудзкі влучно додав: “Я би хотів, щоб про вартість переможця говорила мистецька ситуація, а не геополітична. Щоб глядачі знали, що голосували за конкурсанта, а не зі співчуття до його країни”.

===================

А інший українець, киянин Марко Топчій, виграв Міжнародний конкурс для гітари, що відбувся у червні у м. Буффало (США). У фіналі конкурсу Марко виконав Концерт для гітари з оркестром Е. Вілла Лобоса, після чого весь зал аплодував йому стоячи.

(запись 2013 года
Marko Topchii; Heitor Villa-Lobos - Concerto for Guitar & Orchestra
Orquestra Simfònica de Castelló http://www.simfonicacastello.com/ under the conduction of Henrie Adams http://www.henrieadams.com/
Final del XLV CERTAMEN INTERNACIONAL DE GUITARRA FRANCISCO TÁRREGA 2011
Teatro Municipal de Benicasim, Benicassim, Spain
performed on the guitar by the German luthier Karl-Heinz Roemmich
Recorded September 2, 2011)

22-річний український гітарист став лауреатом не лише Першої премії, а й здобув Приз глядацьких симпатій і спеціальний Музичний Приз. Симфонічний оркестр вшанував переможця виконанням Гімну України.

І хай після цього хтось скаже, що під лежачий камінь з України вода не тече. Ще й як тече! Такі таланти й уміння, якими володіють наші з вами сучасники, ще треба пошукати. Аби тільки вистачило віри і впевненості, і сміливості - відкрити свою творчість світові, заявити про себе, відкинувши всі вагання, рамки і страхи. Бо тільки від нас самих, від кожного маленького кроку залежить, якою світ бачитиме Україну завтра.